Вища освіта шлях до успішного життя???

Чи всім потрібна вища освіта? Дуже часто стикаюсь з людьми які переконані в необхідності вищої освіти і край. Вони всіма силами намагаються дати її своїм дітям і навіть не зважають на їх бажання. Колись  в мене була суперечка на одному з форумів, де учасниця всім доводила, що тільки вища освіта робить з людини виховану і культурну особу. Хіба так це насправді? Існує думка, що якщо хлопець не йде вчитись, а обирає армію і ПТУ, значить він тупіший за інших.

Дозволю, собі не погодитися з таким твердженням. Маю чимало прикладів серед знайомих, які не закінчували вишів, але стали цілком успішними і щасливими людьми. Причому після того як дізнаєшся, що вони ніде не вчилися – дивуєшся, що знають вони більше, ніж ті хто отримали по три освіти.
А є чимало знайомих хто закінчив престижні «універи» і досі не можуть знайти місця в житті, стрибаючи з однієї роботи на іншу (часто взагалі не по спеціальності). Постійно жаліються на життя і звинувачують  весь оточуючий світ в своїх бідах.

Сама я закінчила ВУЗ, і він мені багато дав в житті.  Але сталось це лише тому, що я вчилась не через престижність професії, а через  те що мені це подобалось. Але після того, я не зупинилася, а постійно займаюсь своїм самонавчанням (причому часто в інших галузях).

А як бути тим, хто отримує вищу освіту, тільки тому, що це круто, чи тому, що так хотіли батьки?

Що відбувається після закінчення ВУЗу? Людина влаштовується на роботу і… починається апатія і відраза до життя. Хтось знаходить в собі сили змінити сферу діяльності, а хтось так і лишається все життя працювати на противній серцю роботі. Де все не миле: ні копійки які платять, ні монотонні обов’язки. А що далі, негаразди в сім’ї, намагання виховати дітей так, щоб вже вони втілили в життя чиїсь мрії. І знову повторюється …. Вибір вузу і професії за дитину.  А вона в свою чергу повторює шлях батьків….. ненависть до роботи, життя, скарги на весь світ, депресії, і т.д. Виходить замкнуте коло. Яке лише одиниць можуть розірвати.

Чому ми зустрічаємо так мало щасливих людей? Може тому, що вони просто не можуть втілити свою ціль в життя? І один раз спіткнувшись  більше не хочуть пробувати?

Знаєте, аж противно дивитися на так званих спеціалістів, які купили дипломи. Зате суспільство наше їх поважає, перед ними відкриваються двері великих компанії. Де вони все життя будуть виконувати одноманітну роботу, яка не принесе їм ні  задоволення, ні достойного заробітку.  Крім цього й інші часто страждатимуть від їх тупості.  А те що проходили в вузі навіть не пригодиться ніколи.

Ніколи не думали чому у маленькі містах така неякісна медицина, освіта та інші важливі для нас галузі? Люди все життя ганяються за грошима. Ті хто є хорошим спеціалістом найчастіше переїжджають в обласні центри чи взагалі в столицю.  А решта повертаються в свої міста, де по знайомству влаштовуються на роботу.  І починають лікувати від неправильних діагнозів, продавати неякісні послуги, брати хабарі та наживатися на нещасті інших. А що, все одно не кожен житель зможе собі дозволити весь час їздити в велике місто за якісними послугам. Прийдеться вдовольнятися тим, що є в рідному місті. І лише малий процент виконує свою роботу якісно та добросовісно.

Ще однією проблемою в нашому суспільстві є невміння поводитися з тими ж грошима. Здавалося б і заробіток достойний, і робота цікава, і вчився лише на п’ятірки, але чомусь доводиться в кінці місяця рахувати копійки.  А все тому, що ні в школі, ні в ВУЗі не вчать елементарним правилам поводження з грошима. Звідси і проблеми з хвостами по кредитах та різними боргами. А це знову ж змушує постійно ходити на немилу роботу, і працювати на погашення заборгованостей. Причому не вкладаючи в свою роботу душі, а виконувати її лише - бо робочий день ще не закінчився.  А потім вечорами лише мріяти: «Ось розрахуюсь з боргами, зароблю грошей і присвячу життя мрії…» Але вдається це зробити одиницям. А решта так і лишаються на одинці з непотрібною вищою освітою, нестачею коштів і мрією…

Я вважаю, що лише якщо людина має бажання вчитися, отримує від даної роботи задоволення, та поступає розумно і грамотно у різних ситуаціях - тільки тоді від неї буде користь і для інших і для себе.  І тут все залежить не від того яка у вас освіта, а від того наскільки Ви ЛЮДИНА. Та вашого вміння само виховуватися та займатися самонавчанням.  А ви як думаєте?

P.S  Якщо ви хочете навчитися дружити з грошима – вам сюди.