Весна, квіти, сонце побачення – все почалось як у всіх. Банально та романтично. Теплі літні вечори і ночі під зірками, перший сумісний відпочинок, плани на майбутнє. Кілька років (чи місяців) побачень, весілля, народження дитини. А далі буденна рутина, дитячий крик серед ночі, фінансові проблеми, постійні сварки та скандали…. І хтось починає задумуватись: «Хіба так має бути?».
Потім, в більшості випадків, пошук утіхи на стороні. Пара тепер намагається знайти те, чого не вистачає у власній сім’ї. Починається все з невинного флірту, який переростає у подальші зустрічі, побачення, брехню….
Є люди які можуть зрадити лише раз, але потім будуть жаліти все життя, інші вирішують покинути чоловіка (дружину) і створити нову сім’ю. Ще хтось буде продовжувати жити в своїй сім’ї, але постійно ходитиме «на ліво». В кожному випадку найдуться різні пояснення чому відбулося саме так, а не інакше. І кожен буде по-своєму правий. Не варто когось засуджувати, адже ви не знаєте, що змусило людину піти на такий крок. Ви не відчуваєте, те що відчуває її душа.
Як сталося так що пристрасне та палке кохання згасло? Можливо подружжя просто не дотримувалось елементарних правил сім’ї? А можливо справжнього кохання не було?
Але ж серцю не накажеш. Як бути, коли людина дійсно закохується чи просто піддається хвилинній слабкості?
Якщо зрадили вас
В першу чергу, спробуйте зрозуміти: Чому так сталося? Які події привели до цього?
Не варто звинувачувати себе чи тримати образу на свою половинку. Спробуйте вибачити і прийняти. Звісно ж якщо зради постійно повторюються - задумайтесь. Може не варто залишатися з цією людиною.
Дуже тяжко відпустити того, кого кохаєш, але ще тяжче жити коли тебе не кохають.
Мені здається, що не варто мучити один одного, правильніше буде дати право вибору. Адже, навіть, якщо ви кохаєте, вам хочеться бачити свою половинку щасливою. Якщо вона не може знайти щастя поруч з вами, може дозволити пошукати його в іншому місці?
Ще більшою помилкою буде звинувачення в тому, що вас зрадили. Не буває когось одного винного, ви обидва допустились погрішність. Може краще просто відшукати в чому був промах. І не повторити це наступного разу. Адже життя не закінчується.
Якщо зрадили ви.
Перш за все, не карайте себе. Це вже сталося. Просто змиріться з цим. Від того що ви будете себе ненавидіти нікому краще не стане.
Подумайте, що ви відчуваєте. Якщо серце підказує що ви зробили помилку, зробіть так що б вона більше не повторювалась. Якщо ж ви більше не кохаєте свою половинку - скажіть їй. Хоча про свою зраду скажіть, в будь-якому, випадку. Краще гірка правда ніж солодка брехня. І навіть якщо ви зараз зможете приховувати свій вчинок, то все одно рано чи пізно він розкриється, і обов’язково в непідходящий момент.
Розберіться в собі, в своїх думках, бажаннях. І прийміть те рішення яке вам підказує серце.
Як бути з дітьми
Добре якщо це сталося до появи дітей. А коли є діти, як поступити? Багато людей намагаються зберегти сім’ю, тільки заради дітей. Але не завжди це кращий вихід. Ваша дитина бачить відносини, і теж страждає від цього. Не варто себе мучити. Звичайно для дитини, важливо виховуватись в повноцінній сім’ї. Адже роль батька так само важлива як і роль мами у вихованні. Проте, якщо немає кохання, та і зради будуть постійно повторюватись, можливо краще дати один, одному спокій.
В будь-якому випадку, дитина постраждає від розлучення батьків. Але, на мою думку, її стрес буде меншим, коли вона бачитиме їх щасливими, а не чутиме постійні сварки, або взагалі не пам’ятатиме, коли вони востаннє спілкувались.
Якщо ви вирішуєте розійтись, постарайтесь лишатися друзями. Ворожба не приведе ні до чого доброго. І ніякому разі не тримайте образу, якби тяжко не було.
0 коммент.:
Дописати коментар